РЕЧЬ ПОСПОЛИТАЯ
Чьи печати стоят под Люблинской унией. Имена, фамилии, должности и титулы
Люблинская уния, без вариантов, эпохальное событие в становлении беларуской государственности. Она определяла повседневную жизнь на наших землях более 220 лет.
Историки, наверное, всегда будут спорить о её условиях, давлении, обстоятельствах, справедливости, неизбежности, об интересах беларуской, литовской, украинской и польской сторон.
Трансфер власти. Как последний Ягайлавич спасал государство
1 июля 1569 года, после почти восьми месяцев работы, сейм Великого Княжества Литовского и сейм Короны Польской пришли к общему документу о создании в центре Европы нового государства - многонациональной, многоязычной и многоконфессиональной Речи Посполитой.
Этой дате предшествовали десятки региональных сеймиков, протесты и отъезд из Люблина делегации ВКЛ, жёсткая реакция великого князя литовского и короля польского Жыгимонта II Аугуста, который в ответ присоединил к Короне «великокняжеские» Падляшша, Киевщину, Волынь и Подолье. Этот шаг, конечно же, бросил тень на «добровольность» присоединения к унии беларусов, литовцев и украинцев.
Со стороны Короны унию подписали 140 человек - сенаторы и депутаты «объединительного» сейма, в том числе 18 представителей земель, ранее входивших в состав ВКЛ.
Со стороны беларуско-литовского государства известны подписи, а точнее - печати 78 участников. Они должны были символизировать общее согласие беларусов и литовцев с условиями унии.

Актов подписания унии - два. Было два. Один подписали представители Короны и передали ВКЛ, второй подписали наши делегаты и передали Короне. На сегодняшний день сохранились только наши подписи. Польский вариант акта долгое время хранился в архиве ВКЛ в Вильни, и во время войны с Москвой Радзивилы спасли архивы от разграбления. Уже в ХХ веке документ находился в Варшаве, однако во время Второй мировой войны исчез бесследно.
Вот имена представителей беларуска-литовских земель, которые остались в документе и в истории (прочитаны фамилии 76 подписантов):
Хотели бы лучше понять государственную иерархию ВКЛ? Эта история для вас
- Валяр'ян Пратасевіч, біскуп віленскі
- Юрый Пяткевіч, біскуп з Меднікаў
- Рыгор Хадкевіч, віленскі кашталян і вялікі гетман літоўскі
- Стэфан Карыбутовіч, Збараж, князь, троцкі ваявода
- Астафі Валовіч, троцкі кашталян і падканцлер літоўскі
- Ян Хадкевіч, жамойцкі стараста, вялікі літоўскі маршалак
- Станіслаў Глябовіч, меў паўнамоцтвы Васіля Тышкевіча, смаленскага ваяводы
- Павел Сапега, наваградскі ваявода
- Юрый Тышкевіч, брэсцкі ваявода
- паўнамоцны прадстаўнік Габрыэля Гарнастая, мінскага ваяводы
- Мальхер Шэмет, жамойцкі кашталян
- Рыгор Трызна, смаленскі кашталян
- Рыгор Валовіч, наваградскі кашталян
- Ян Гайка, брэсцкі кашталян
- паўнамоцны прадстаўнік Мікалая Талваша, мінскага кашталяна
- Мікалай Нарушэвіч, падскарбі земскі літоўскі
- Мікалай Радзівіл, надворны літоўскі маршалак
- Лукаш Свірскі
- Мікалай Сапега
- Аляксандр Ваганоўскі
- Ян Воўчак, віленскі канюшы
- Ян Свірскі
- Мальхер Сноўскі, наваградскі земскі суддзя
- Каленік Тышкевіч
- Станіслаў Нарушэвіч, віленскі цівун
- Ян Кішка, літоўскі крайчы
- Міхал Галабурда, свіслацкі дзяржаўца
- Хведар Копец, пасланнік смаленшчыны
- Мацей Савіцкі, смаленскі стараста
- Васіль Дравінскі
- Мальхер Матушэвіч Гедройць, пасланнік віленскага ваяводства
- Андрэй Дзяржка, троцкі падкаморны, пасланнік троцкага ваяводства
- Каспер Раецкі, троцкі харужы, пасланнік троцкага ваяводства
- Мікалай Станкевіч Бялевіч, жамойцкі падкаморны, пасланнік Жамойці
- Ян Палускі, неманойскі дзяржаўца
- Ян Градоўскі, жамойцкі цівун
- Міхал Варона, пасланнік Троцкага ваяводства
- Ян Скірмунт, пасланнік Смаленшчыны
- Андрэй Абрынскі, каралеўскі сакратар, наваградскі падкаморны, пасланнік Наваградчыны
- Каспер Гедройць, пасланнік ковенскага павету
- Дамінік Пац, брэсцкі падкаморны, пасланнік брэсцкага ваяводства
- Адам Пацей, брэсцкі земскі пісар, пасланнік брэсцкага ваяводства
- Цімох Гурко, віцебскі падсудак, пасланнік Віцебскага ваяводства
- Хрыстафор Размысовіч, пасланнік ваўкавыскага павету
- Васіль Рагоза, літоўскі надворны харужы, пасланнік Мінскага ваяводства
- Андрэй Станкевіч, пасланнік Мінскага ваяводства
- Ян Кулікоўскі, пасланнік Гродзенскага павету
- Мікалай Конча, пасланнік Вількамірскага павету
- Іван Масальскі, гарадзенскі земскі суддзя, пасланнік Гродзенскага павету
- Шчэсны Аўгустыновіч Губа, пасланнік Лідскага павету
- Шадзібор Даўгірд, пасланнік Лідскага павету
- Хведар Лянкевіч Іпагорскі, падсудак мазырскі, пасланнік Мазырскага павету
- Станіслаў Станіславовіч, ашмянскі земскі суддзя
- Мацей Яцыніч, пасланнік Слонімскага павету
- Міхал Сакалоўскі, слонімскі суддзя, дэпутат Слонімскага павету
- Геронім Пукшта, ваўкавыскі харужы
- Богуш Сколка, аршанскі харужы, дэпутат Аршанскага павету
- Хведар Варапай, дэпутат Аршанскага павету
- Іван Дамановіч, пінскі падсудак, дэпутат Пінскага павету
- Іван Ілгоўскі, вейшвільскі цівун, дэпутат Жамойці
- Пятро Скробат, дэпутат Ваўкавыскага павету
- Хведар Дурнік, віленскі бурмістр
- Андрэй Ільгоўскі, цівун з Твераяў
- Геранім Апахоўскі, віленскі гарадскі пісар
- Андрэй Халецкі, рэчыцкі гарадскі пісар
- Ісай Шчоўкан, дэпутат Мсціслаўскага ваяводства
- Мікалай Аляхновіч Дарагастайскі, стольнік Вялікага Княства Літоўскага
- Лаўрын Война, падскарбі ВКЛ, пісар Яго Каралеўскай Вялікасці
- Калянецкі Тышковіч, Васільскі дзяржаўца
- Павел Астроўскі, дэпутат Ашмянскага павету
- Андрэй Кісель, віцебскі гараднічы, дэпутат Віцебскага ваяводства
- Рыгор Макараўскі, дэпутат Мсціслаўскага ваяводства
- Станіслаў Шырма, пінскі войскі, дэпутат Пінскага павету
- Ян Клопат, дэпутат Мазырскага павету
- Ізмайла Зянковіч, дэпутат Рэчыцкага павету
- Хведар Яцковіч Вяльковіч, віленскі дэпутат